Відкриті уроки

ТЕМА. Зірка Мензатюк. Пригодницька повість  «Таємниця козацької шаблі».

МЕТА. Опрацювавши  повість  З.Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», з’ясувати її ідейний зміст, пізнавальне та виховне значення. Зацікавити учнів творчістю сучасної письменниці, формувати  мотивацію до читання. Розвивати самостійність мислення, увагу, зв’язне мовлення, уміння аналізувати і порівнювати поведінку героїв та робити висновки. Удосконалювати  навички творчого переказування та виразного читання. Сприяти вихованню національної свідомості, патріотичних почуттів, поваги до героїчного минулого нашого народу.

ОБЛАДНАННЯ: інтерактивна дошка, мультимедійна презентація, червоні сигнальні картки, книга «Таємниця козацької шаблі», інформаційні буклети про автора, роздатковий матеріал.

ХІД УРОКУ

       I.            Організаційний момент.

- Доброго дня, діти!

- Щодня ми бажаємо оточуючим доброго дня чи ранку. Ми зичимо людям добра і навзамін розраховуємо відчути їх добро. Адже добро – одна із визначальних цінностей у нашому житті, які наповнюють його сенсом. І я хочу побажати доброго здоров’я вам і вашим рідним,  доброго настрою сьогодні й щодня, добрих людей навколо, добрих слів і добрих справ!

    II.            Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

-        Сьогодні на уроці ми будемо працювати над повістю  Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», яку ви прочитали вдома. У цьому творі дивним чином тісно переплітаються історичні факти  і детективні пригоди, минуле і сучасне, реальність і фантазія, добро і зло. Не завжди те, над чим варто задуматися,  привертає нашу увагу під час читання художнього твору. Тому сьогодні ми спробуємо зануритися у ті життєві глибини, які для нас приготувала авторка. Зірка Захаріївна стверджує, що література повинна готувати дитину до дорослого життя, допомагати їй пізнати себе, оточуючих людей, світ навколо.

-        Перед нами стоїть завдання дослідити, що ж ми змогли винести  для себе із прочитаної повісті, яку користь отримали від спілкування з книгою. На матеріалі повісті ми будемо удосконалювати навички роботи з текстом – переказування, виразне читання, інсценування.

 III.            Актуалізація опорних знань.

1.     «Що я знаю про автора?» (діти називають факти про письменницю, які їм відомі з опрацьованого вдома матеріалу – інформаційного буклету)

2.     «Лови помилку».  Перевірка змісту повісті ( червоні сигнальні картки учні піднімають, коли чують неправильне твердження, і виправляють помилку)

1)    У квартирі пана Богдана уподобав собі з’являтися один патріотично налаштований привид.

2)    Він порадив шукати старовинну реліквію на старому бойовищі, можливо, у замку чи фортеці на заході України.

3)    У подорож сімейство Руснаків вирушило на чорному джипі.

4)    Першочерговою метою своєї подорожі визначили Берестечко.

5)    Наталка потрапила в пастку і впала в колодязь без води у замку в     м. Дубно.

6)    Дівчинка в колодязі знайшла золоті монети і самоцвіти.

7)    У Берестечко Руснаки приїхали у дев’яту п’ятницю після Великодня, коли туди збираються свідомі українці вшанувати пам'ять загиблих козаків.

8)    У Берестечку Наталка загубилася і в неї вкрали гроші.

9)    У Підгірцях дівчинку викрали і притягли силоміць на відьмацький бал.

10)  У Олеському замку Руснаків ледь не затримали за крадіжку шаблі.

11)  Якби Наталка з батьками не змогла вчасно відгадати загадку Антипка і знайти шаблю, вона б мусила все життя брехати.

12)  Розгадати загадку Антипка  допомогла пісня про Хмельницького.

 IV.            Робота над повістю «Таємниця козацької шаблі»

1.      Вступне слово вчителя.

-      Чи любите ви мандрувати?

-      Яким способом ви подорожуєте?

-      Чи була у вашому житті подорож, яка запам’яталася вам особливо?

-      Куди ви мрієте здійснити подорож у майбутньому?

Полюбляє подорожувати і Зірка Мензатюк. «Причому, то мають бути «дикі» мандри з наметом, наплічником — по місцях, які не затоптали туристи. Казанок на багатті, лисиця, яка вночі цупить нашу ковбасу, проблеми з грозою чи вітрюганом, що серед ночі зриває намет — оце мені саме всмак», — говорить письменниця.

 Саме з таких мандрівок із дочкою та чоловіком і народився задум повісті, з якою ми знайомимося сьогодні, – «Таємниця козацької шаблі». Як зазначає авторка, спершу вона хотіла написати про пригоди з чарівним автомобілем. Але в повісті мав бути мотив, заради якого здійснюється подорож. Цим мотивом стала козацька шабля.

2.      Асоціативний кущ «Шабля» ( складання на дошці)

-         Які асоціації викликає у вас слово «шабля»? Запишіть їх методом ґронування.

козаки

скарб

кров

музей

мужність ьь

битва

шабля

( орієнтовна схема)

  

 

3.     Учнівське повідомлення про козацьку шаблю.

ШАБЛЯ – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою.

Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або  здобути в бою.

Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою.

Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок:

Шабля – це зброя,

Шабля – це правда,

Шабля козацька – це сила і влада!

·        Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

·        Дай Боже воювати і шабель не виймати.

·        Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі!

·        Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного. 

·        В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.

4.     Робота над змістом повісті.

-      Яка ж таємниця пов’язана з козацькою шаблею у повісті?

-      Що дізналися Руснаки про старовинну реліквію  від привида?

-      Де вирішили шукати шаблю в першу чергу? Чому?

-      У який день сім’я Руснаків потрапила у Берестечко?

-      З ким познайомилася Наталка у Берестечку?

-      Що ви знаєте про пластунів?

-      Які видіння бачить дівчина? Навіщо письменниця уводить до повісті картини бою?

-      Що вас найбільше вразило у оповідях про битву під Берестечком?

-      Де ж було знайдено старовинну шаблю?

-      Хто допомагав сімейству Руснаків, а хто заважав? Як саме?

-      Чи хотіли б ви бути учасниками таких пригод, які пережили наші герої? Яких саме?

-       А яких пригод ви б хотіли уникнути?

5.     Віртуальна подорож архітектурно-історичними пам’ятками України.

-        Думаю, ніхто з вас не відмовився б разом із сімейством Руснаків відвідати ті замки та фортеці, у яких побували вони під час пошуків шаблі. І я запрошую вас у віртуальну подорож до цих визначних місць, яку ми здійснимо з допомогою наших екскурсоводів. А також пригадаємо, які події повісті пов’язані з цими місцями.

Дубно

Замок в Дубно розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Перший замок тут з"явився в 1492 році, а збудував його князь Костянтин Острозький. За всю свою історію замок жодного разу не було захоплено, незважаючи на спроби татар, козаків, росіян і шведів. Зараз територія замку є Державним історико-архітектурним заповідником.

-       Чим замок у Дубно не сподобався Наталці?

-       Яка несподівана зустріч здивувала Наталку?

-       На який вчинок підмовив Антип дівчинку?

Тараканівський форт

Розташований за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів. Офіційно закритий об’єкт перебуває у аварійному стані. Побудований наприкінці ΧІΧ століття як військове укріплення. Муровані будівлі ховаються у товщі землі. За зовнішнім муром є  кілька ходів усередину. Один, найцікавіший, веде через тунель, але без ліхтарика туди краще не потикатись. Ще є прохід між стінами – там  помітна стежина, яка змійкою в’ється у бур’янах. У лабіринтах форту легко можна заблудитися, а то й потрапити у пастку.

 (Творчий переказ від імені героя уривку з розділу 5)

Мені з великими труднощами вдалося умовити батьків повернути до Тараканівського форту. Адже я пообіцяла Антипу зберегти таємницю від усіх. Коли ми з’їхали з траси і потрапили на ґрунтівку з вибоїнами, тато, певно, жалкував, що піддався на мої умовляння. Та ось ми дісталися до заповітного місця. Я оцінила хитрість Антипа, який порадив заходити у форт саме з цього боку. Тут була круча, дертися на яку батьки точно не захочуть.

Але я й сама розгубилася, коли залізла на пагорб: ніде не було видно нічого подібного на форт. І лише коли спустилася вниз, побачила вмуровані у землю каземати, замасковані від стороннього ока. Тут  було так порожньо  і тихо, що аж моторошно. А коли я зрозуміла, що до місця зустрічі треба буде йти через темний тунель – мені стало страшно... Але  так цікаво... і я ступила в пітьму. Спочатку було нічого, але згодом у тунелі щось зашуміло, залопотіло, і я з переляку щодуху рвонула вперед. Серце шалено гупало в грудях, мене огорнув жах, бо я раптом задумалася, як же вертатимуся до батьків. Нізащо у світі я більше не зайду в той тунель!

Раптом я побачила те місце, де Антип казав мені заховатися, потім почула голоси і прожогом кинулася в один із темних ходів. Я впала вниз, провалилася... Мені було так боляче, бо коліна я обдерла до крові... Але по-справжньому я злякалася, коли зрозуміла, що потрапила у глибокий кам’яний колодязь, з якого немає виходу. І я закричала, але ніхто не прийшов мені на допомогу.

Скоро мені страшенно схотілося їсти і пити. А ще розбурхалася моя уява, яка підказала мені, як у газеті напишуть про мужню дівчинку(тобто про мене), яка пожертвувала своїм життям, рятуючи старовинну реліквію. Я уявила, як буде плакати мама, утративши єдину донечку. І я гірко заридала! Не знаю, скільки часу промайнуло в сльозах. Аж раптом я почула знайомі голоси, і нарешті мене витягли із колодязя – я потрапила в мамині обійми і розплакалася ще дужче. А коли зрозуміла, що Антип свідомо направив мене у цю пастку, то навіть розгубилася, бо не могла уявити, навіщо це йому. Потім мені довелося вислухати лекцію від батьків. А заперечити не було чого  – я зрозуміла, що винна, і тому мовчала.

-                  Чому Наталка пішла у форт без батьків?

-                  Як дівчинка потрапила в пастку?

-                  Про що думала Наталка у колодязі?

Берестечко

-       А про яке місто говорить мати Наталки на початку повісті: «Кожен порядний українець має побувати в …» (Берестечку). Чому це так важливо? Що ви дізналися про це місце зі сторінок повісті? (учні відповідають).

Історичний коментар учителя

Поблизу міста Берестечка на Волині  знаходиться місце знаменитої драматичної битви загонів Богдана Хмельницького з польським військом у 1651 році. Ця  битва закінчилася поразкою козаків, бо у розпал бою їх зрадили союзники – кримськотатарське військо на чолі з ханом залишило  поле бою, прихопивши з собою і Богдана Хмельницького, який намагався їх повернути. Козацьке військо лишилося без свого ватажка. Полковники вирішили припинити бій і відступати через болота.  Для прикриття відходу основних частин було залишено кілька невеликих загонів – усього близько трьохсот козаків. Усі вони загинули.

Їхні останки лежали в торфі 300 років. Разом із мушкетами, шаблями, кулями, ложками, одягом та іншими предметами побуту. Зараз знайдені речі можна побачити у музеї, який неофіційно ще називають “Козацькі могили”.

Виразне читання учнями уривків, де змальовано останній бій козаків  (ст. 76-77 від слів «Їх стояло три сотні...» до «Лицарська смерть козакові дорожча»; ст. 78-79 від слів «Бій на острові довершувався» до «Знову гомонів святковий майдан...»)

-        Якими постають козаки з цих уривків?

-        Яка риса була визначальною, найважливішою для справжнього козака? («мікрофон»)

Фізкультхвилинка «Козацька»

-       Не випадково саме у Берестечку відбулася і фатальна зустріч Наталочки з Антипком, коли вона не побоялася укласти  угоду навіть із чортиком. Аби лиш відшукати шаблю.

                                                                  

5.1.             Інсценування епізоду про угоду Наталки з Антипком

Наталка(розгублено): Це ... Антип. Він також шукає шаблю.

Пластун(здивовано): Чортик, антипко?

Антип: Так, це я власною персоною(картинно кланяється ,до Наталки) . Маю тобі подякувати, ти дуже мені допомогла.

Наталка(вражено): Я?

Антип (насмішкувато): Ти, ти, голубонько! Ти вибовкала про реліквію все, що знала! (задоволено) Лишилося затримати вас, і я на ходу придумав, як це зробити. Ха-ха! Дивно, що ти досі не сидиш у колодязі в Тараканівському форті!

Наталка: Падлюка!

Антип(самовпевнено): Та це вже не має значення. Шабелька тю-тю! Поїде за кордон, можеш не сумніватися.

Наталка (закрила лице руками в розпачі).

Пластун: Не тішся завчасно. Шабля ще не втрачена. Її ще можна врятувати.

Антип: Яким чином, хотів би я знати?

Пластун: А ми подумаємо, як.

Наталочка ( з надією подивилася на пластуна): Так, придумаємо.

Антип: Ха-ха-ха! Ти хочеш змагатися? Зі мною? Що ж, гаразд! Я тобі навіть дещо підкажу... В обмін на...

Пластун: Не умовляйся з ним! Він хоче здобути твою душу!

Антип (лукаво): Що ти, йдеться про дрібничку. Шаблю продаватимуть завтра увечері далеченько звідси... Я підкажу, де... Щоправда, загадкою... Але якщо ти не врятуєш шаблю, муситимеш брехати кожного дня. З тебе вийде кмітливенька брехуха!

Пластун: Не здумай погоджуватися!

Наталка ( похитала головою): Я згодна.

Антип: Отже, слухай: не горіх, а тверде; не панни, а в узорах жупани; стрілець їх сватав та й голову склав. (глузливо) Не забудь: брехатимеш довіку!

-       Вирушаємо далі на пошуки шаблі.

Підгірці

Замок у Підгірцях – один  із кращих зразків палацових будівель Європи. Колись палац  вражав красою, багатством і пишнотою. За свою історію замок зазнав змін, переходив з рук в руки, аж поки в радянські  часи не перетворився на туберкульозну лікарню. Колись тут знімали сцени відомого фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Зараз Підгорецький замок закрито – реконструкція. А поки що тут можна подивитися експозицію у підвалі. Табличка на дверях привітно застерігає, що вразливим особам спускатися не варто. І все через Білу Даму, привид якої з’являється у підземеллі час від часу.

-       Як сімейство Руснаків замість Олеського замку потрапило в Підгірці?

-       Чому Наталка без остраху пішла на дивний нічний бал?

-       Як вона врятувалася від нечистої сили?

Олеський замок

Понад шість століть минуло з того часу, як виник на високому пагорбі у Олеську замок. Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі вал з водяним ровом. Навколо заболочена непрохідна рівнинна територія. На вершині пагорбу було збудовано фортечний, овальний у плані мур. Кілька разів замок був зруйнований і відбудовувався.  У одній із кімнат знайдено скарб. Зараз замок відреставрований. У ньому   створено музей-заповідник "Олеський замок" та відділ Львівської картинної галереї.

-       Яка неприємність сталася з Руснаками в Олеському замку-музеї?

Кам’янець-Подільський

Кам’янець Подільський – місто, в якому споруджено фортецю, що не має аналогів у Європі… Легенда говорить, що коли турецький султан Осман ІІ, тримаючи Кам’янець в облозі, запитав: «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув: «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Так за Кам’янець – Подільською фортецею закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”. Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло річки , а людина спорудила високі стіни з амбразурами.

-      Як Наталчин тато здогадався про відповідь на загадку? Що йому допомогло?

(звучить уривок пісні «Ой на горі та й женці жнуть»)

Хотин 

Це  найстаріше місто Чернівецької області, яке уже  відсвяткувало своє 1000-ліття. Фортецю кілька разів руйнували і відбудовували. Вона переходила з рук у руки, нею володіли і польські королі, і турецькі феодали, й українські козаки. У 1621 році під стінами фортеці відбулася нерівна битва польсько-козацького війська проти численної турецької армії. Тоді і склав свою голову легендарний гетьман Петро Сагайдачний. З 2000 року тут створено історико-архітектурний заповідник.

Із пагорба добре можна роздивитися хотинську фортецю. Уважніше придивіться до замкових стін: їх опоясує орнамент з червоної цегли, що нагадує зразки подільської народної вишивки. Нижні чотири ряди утворюються прямокутниками, а верхні два – трикутниками, увінчаними хрестами. Ось вам і «в узорах жупани».

-        Назвіть усіх, хто зібрався біля Хотинської фортеці на місці продажу шаблі?

-        Як намагалися переконати того, хто знайшов шаблю, не продавати її абикому, щоб зберегти старовинну реліквію на батьківщині?

Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

-       Як одним словом ми можемо назвати таких людей?

-       Хто у повісті є патріотами? Чому?

5.2.           «Незакінчене речення»  (Продовжити речення «Патріот – це той, хто...»)

-       А хто протистоїть патріотам? Чому?

-       Хто зможе продовжити речення: «Я – патріот України, тому що...»?

6.     Робота в групах.   Характеристика образів Наталки та Антипка.

(І група – дібрати риси характеру, властиві Наталці – не менше 6 – і  заповнити їх у таблицю.

ІІ група - дібрати риси характеру, властиві Антипу, – не менше 6 – і  заповнити їх у таблицю.

 

             

           

сміливість		хитрість
довірливість		підступність
уміння дружити		самовпевненість
патріотизм		безжальність
розвинута фантазія		відсутність патріотизму
любов до пригод		нахабство
наполегливість		насмішкуватість

ІІІ група – проаналізувати поведінку  героїв і зробити висновок, які вчинки гідні поваги, а які заслуговують на осуд; записати їх у 2 колонки)

-       Хто з героїв вас приваблює більше? З ким із них ви б хотіли дружити? Чому?

-       Які риси хотіли б виховати в собі?

-       А якби Наталка й Антип жили в часи козацтва, ким би вони могли стати?

    V.            Домашнє завдання (на вибір).

1.      Написати відгук на прочитану книгу( за орієнтовним планом)

2.      Скласти акровірш «Шабля».

3.      Скласти сенкан «Козак».

 VI.            Рефлексія

-       Що символізує  шабля у повісті? Чому саме їй присвячені детективні пригоди героїв?

-        Чи потрібно було її рятувати? Навіщо?

-       Що нам, українцям, треба берегти і захищати?

-        Що було для вас цікавим на цьому уроці?

-       Що він допоміг зрозуміти? Які думки і почуття він у вас викликав?

-       Які висновки для себе ви зробили після уроку?

                                        

Тема: Художні особливості твору Г.Малик « Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Складання власних творів за мотивами повісті-казки.

Мета: ознайомити учнів з різними жанрами художньої творчості; розвивати навички зв’язного мовлення,творчу уяву, фантазію, спостережливість; виховувати дисциплінованість і відповідальність.

Очікувані результати: учні добре знають зміст повісті-казки

Г. Малик, уміють складати власні художні твори, поєднувати в них уяву й реальні спостереження, прагнути до справедливості й добра.

Обладнання: підручник, ілюстративний матеріал.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

                                            Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

У вас знову гості в класі. Це означає, що ви доброзичливі й талановиті діти. Спробуйте довести це. Хочу побажати вам творчого натхнення, наполегливості, уважності, успіхів на уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 В якості розминки хочу запропонувати вам гру «Ключове слово».

Згадайте епізод казки, пов’язаний із певним ключовим словом.

·       Рушничок

·       Риби під парасольками

·       Ліве вухо

·       Будинки-розвалюхи

·       Недотель

·       Лицарський шолом

·       Корона

·       Попіл

·       Ключик

·       Телефон

·       Червоний ковпак

·       Пломбір на паличці

 Перевірка домашнього завдання.

1.    Конкурс ілюстрацій до казки.

2.    Перевірка групових завдань.

І група - визначення проблем,які порушуються у творі Г. Малик.           Що є в ньому реальним, а що – фантастичним.

ІІ група – характеризування героїв твору.

ІІІ група – визначення особливостей мови твору.

ІV група – підбирання прислів’їв, які :

·       Підходили до характеристики дівчинки Алі.

·       Допомогли Алі виправитись.

ІV. Основний зміст уроку.

1)Складання паспорту твору

Назва                           «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

Автор                           Галина Малик

Жанр                            повість-казка

Рік видання                  2006

Тема                             змалювання цікавих пригод дівчинки Алі в            незвичайній країні  Недоладії, де живуть усі                                                     недороблені справи.

Головна думка       возвеличення щирої, сердечної дружби, дбайливого ставлення до     свого часу, наполегливості в досягненні поставленої мети.

Головний герой                Дівчинка Аля.

Художні особливості       Назва країни, імена героїв, установ, які  починаються з префікса     недо – це створює комічний ефект.

Слово вчителя.

Ви отримали завдання: заздалегідь підготуватись до уроку позакласного читання :підібрати літературну казку, вміти її переказати, і я хочу щоб ви склали до неї такий паспорт.

          2)Складання анкети-характеристики головної героїні твору

Ім’я                                                                        Аля

Вік                                                                         молодша школярка

Стать                                                                     жіноча

Національність                                                     українка

Склад сім’ї                                                            мама,тато,бабуся

Особливості характеру            не вміла доробляти розпочаті справи    

на початку твору                       до кінця

Улюблені заняття                     малювання, вишивання                               

Риси характеру під час             допитливість, доброта, сміливість,  

перебування в казковій            відповідальність, наполегливість,

країні                                          товариськість

         3)Літературна гра « Бюро знахідок»

Відгадайте,кому з героїв повісті-казки належить та чи інша річ.

Вчитель демонструє учням речі:

·       Черевик

·       Кришталева туфелька

·       Стрічка

·       Розкроєні,але не зшиті штани

·       Намальована голова

·       Намальоване вухо

·       Червоні нитки

·       Корона

        4)Слово вчителя.

А тепер ви спробуєте себе в ролі письменників. А допоможе вам в цьому повість-казка Г.Малик « Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Як ви вже помітили художні твори бувають різних видів :віршовані й прозові. Також є драматичні твори, у яких слова, дії героїв розписані по ролях. Такі твори називаються п’єсами й призначаються вони для театру.

Сьогодні я пропоную вам на деякий час стати прозаїками, поетами та драматургами.

Ми пропонуємо до уваги глядачів міні п’єсу

«Як префікс недо- зіпсував життя Алі»

Учениця зачитує продовження пригод Алі.

Учениця декламує вірш на тему повісті-казки.

Учень декламує напам’ять уривок з повісті-казки, який йому найбільше сподобався.

                                   

                               Проблемні питання

1.    А чи завжди ви доводите справи до кінця?

2.    Що треба змінити в собі, щоб не потрапити в країну Недоладію?

3.    Як ви думаєте, чи може зникнути країна Недоладія?

V. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

-Бути самому в ролі письменника…

VI. Домашне завдання.

Підручник с.141-142 (1,2,3 питання)

Підготуватись до уроку позакласного читання:

Підібрати літературну казку,вміти її переказувати, скласти до неї паспорт.

                                                                   9 клас

Тема:   Основні види складнопідрядних   речень : з означальними, з’ясувальними, обставинними підрядними частинами

Мета:  навчити учнів розпізнавати різновиди складнопідрядних  речень, удосконалювати вміння складати схеми складнопідрядних  речень різних типів, правильно ставити розділові знаки. Розвивати навички аналізу,  спостережливість,  увагу учнів. Виховувати внутрішню культуру людини.

Соціокультурна лінія:  моральні цінності людини.

Внутрішньопредметні зв’язки:   засвоєння фразеологізмів, у тому числі прислів’їв і приказок,  крилатих висловів,  що  мають будову складнопідрядних речень.

Міжпредметні звязки : література.

Обладнання: роздатковий матеріал, , зошити  з  теорії, технологічні картки.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. Організація класу до роботи:                                      

        З’ясування готовності учнів до  уроку                           

-         Чи готові ви до уроку  Якщо так, тоді розпочнемо нашу роботу. Нехай вона стане для вас корисною й цікавою, а кожне слово, почуте вами, западе вам у серце й проросте там чудо-зернятком.  Як колосочок зростає з маленького пшеничного зернятка, так і шлях до знань починається з роботи на уроці. Тому я бажаю вам успіху і натхнення. Отже, почнемо.

        Орфорозминка. Диктант з  таємницею:              

        Подані слова запишіть у дві колонки: з апострофом та без нього. У кожному слові  підкресліть першу літеру і прочитайте словосполучення.

Риб’ячий,  інтер’єр, медвяний, ошатністю, дерев’яний, надвечір’я, вітряний, ательє, арф’яр.

   1.Риб’ячий, інтер’єр, дерев’яний, надвечір’я, арф’яр.

   2. Медвяний, ошатністю,вітряний, ательє.

                   Відповідь: рідна мова.

ІІ. Актуалізація опорних  знань,  умінь і  навичок       :                 

        Позитивна установка на роботу.                                    

Сьогодні на уроці ми   продовжимо знайомство з різновидами складнопідрядних  речень. Але перш ніж перейти до вивчення  теми, давайте спробуємо пригадати все, що вивчили на попередньому уроці. Не соромтеся відповідати, будьте старанними й активними – і ви досягнете мети.

         А)„Незакінчені речення ” :                                             

        -  Складне  речення – це...

-         Складнопідрядне речення – це...

-         Частини в складнопідрядному реченні поєднуються за допомогою...

-         Сполучне слово відрязняється від сполучника  тим, що....

        Б) Індивідуальна робота з картками біля дошки:                  

Картка  1

  З  поданих речень випишіть складнопідрядне, визначте головну й підрядну частини, складіть схему. Розкрийте зміст цього  речення.

         Свій край – як рай, а  чужа країна – як домовина. Чужина – не рідна мати, хліба не дасть. Тримайся за землю матінку: вона одна не видасть. Та земля мила, де мати родила. 

Картка 2

  З поданих речень випишіть складнопідрядне, визначте головну й підрядну частини, складіть схему. Прокоментуйте  зміст цього  речення.

         Будь не тільки сином свого батька, а й сином свого народу. Гірка робота, а солодкий плід. Роби добре – добре й буде. Не залишай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Картка 3

  З  поданих речень випишіть складнопідрядне, визначте головну й підрядну частини, складіть схему. Прокоментуйте зміст цього речення.

         Що посієш,  те й пожнеш. Не краса красить, а розум. Любиш кататися – люби й саночки возити. Не рий другому ями  -  сам у неї  впадеш.

В) Вибіркова перевірка домашнього завдання                      

Колективна перевірка роботи біля дошки, оцінювання відповідей.

ІІІ.  Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності на уроці.                                                                                       

-         Що  об’єднує ці речення? Те, що  вони за своєю будовою складнопідрядні, - це перша ознака.  А друга – це те,  що  вони належать до перлин народної  мудрості – до прислів’їв. А прислів’я – це коротеньке висловлювання повчального змісту, в якому прихована багатовікова народна мудрість, народні моральні норми, за якими жили наші пращури і за якими маємо жити й ми. Отож, сьогодні на уроці ми ознайомимося з різновидами складнопідрядних речень і дізнаємося для себе багато цікавого  з народної творчості. Давайте запишемо епіграф до  уроку : 

...Немає

 мудріших, ніж народ, учителів;

у нього кожне слово – це перлина...

М.Рильський.

І, звичайно, визначимо тему,  над якою будемо працювати :

Основні види складнопідрядних   речень з означальними, з’ясувальними, обставинними підрядними частинами.

Ця тема знадобиться вам і надалі, оскільки всі наступні уроки ми присвятимо знайомству з різновидами складнопідрядних  речень, тому цей урок є дуже важливим і потрібним для вас.

        Створення емоційного позитивного фону.

-         Сподіваюся, що  цей урок посіє у ваших  душах ті моральні  риси,  про які дуже здавна говорив наш народ.  Ви станете мудрішими й добрішими, полюбите працю, забудете про лінощі. Отже, прислухайтеся до народних порад і успіху вам.

-         План нашої роботи:

-         «Згоден? Не згоден? Обґрунтуй!»;

-         «Дерево пізнання»;

-         Буквений диктант;

-         Конструйоване завдання.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

1.     Ознайомлення з  асоціативною квіткою. Малюнок на дошці.  

 - Уявіть собі стебельце,  на якому зростають три квітки. Це складнопідрядне речення, що  має три різновиди: з підрядними означальними, з підрядними з’ясувальними та обставинними реченнями.  Як же розрізнити  ці частини? Щоб правильно визначити  різновид  складнопідрядного речення, потрібно поставити питання від головної частини до підрядної. Якщо   підрядна частина відповідає на  запитання який? , то це речення з підрядними означальними. Якщо  частина відповідає  на питання що ? чи інші питання (кого?, чого?  тощо),  то перед вами речення з підрядними з’ясувальними. Якщо ж речення відповідає на питання, що й обставина, де?  коли? куди?  звідки? як?  ,  то це  речення з підрядними обставинними.

    2.Аналіз  прикладів:                                                

Силу має той,  хто правду промовляє.

Який Сава, така й слава.

Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш.

Щоб лиха не знати, треба своїм плугом на своїй землі орати.

-         Чому навчають   вас  ці приклади народних прислів’їв?

3. Самостійна  робота учнів з матеріалом підручника.  

        Контроль емоційного стану учнів

-  Чи виникли у когось питання?

У. Вправи на закріплення.

1.  „Згоден?  Не згоден?  Обґрунтуй ”.                                             

 Який господар, така й худоба. – речення обставинне.

Коли добрі люди до тебе, то й ти будь ліпший.  – підрядне означальне.

Хто сидить склавши руки, той даремно надіється. – підрядне означальне.

Хто шанується, того й люди шанувати будуть.  – підрядне з’ясувальне.

Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш. – підрядне з’ясувальне.

2. „Дерево пізнання ” .                                            

 - На цьому дереві ростуть плоди, не прості, а чарівні. Шлях до знань гіркий,  зате плід  солодкий. Спробуйте знайти свої плоди знань.

Робота в групах.  Представники кожної групи зривають  однакову кількість плодів з дерева пізнання й починають працювати. Перша  група знаходить речення  з підрядними означальними, друга – з підрядними з’ясувальними,третя – з підрядними обставинними. У разі потреби групи обмінюються реченнями. Учні кожної групи записують речення в зошити й складають схеми.

         Як ми до людей, так і люди до нас.

         Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.

         Як  хочеш їсти калачі, то не сиди  на печі.

Яка хата, такий тин, який батько, такий син.

Що маєш казати, наперед обміркуй.

Яке дерево, такий і плід.

Коли господар лежить на печі, то пусто в хліві.

Що  написано на роду, того не об’їдеш і на льоду.

Які мамка й татко, таке й дитятко.

         Підбиття підсумків  роботи кожної групи. Оцінювання відповідей.

3.     Буквений диктант. Робота в парах.                             

Прочитайте речення, позначте буквами їх різновид. Підрядні означальні – ПО, підрядні з’ясувальні – ПЗ, підрядні обставинні – ПОБ.

         Кому правди не треба, тому й честь не потрібна. Як підрубаєш душу, то зрубаєш все. Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках. Хто ошпарився на молоці, той і на воду дує. Яке їхало, таке й здибало. Не роби комусь того, що тобі не мило.

4.     Конструйоване завдання:                                              

Речення,  ускладнені дієприкметниковими зворотами, перетворіть на складнопідрядні речення. Якими реченнями ( з вивчених сьогодні) ви їх заміните?

   Я довго згадував слова, сказані батьком. Злі вчинки,  заподіяні тобою, люди згадуватимуть довго. Приказки та прислів’я, складені нашим народом, залишаються в пам’яті кожного покоління.

   Перевірка роботи.

VІ. Рефлексія.

«Мікрофон».                                                      

-         Сьогодні на уроці я навчився....

-         Складнопідрядні  речення поділяються на ....

-         Щоб визначити вид складнопідрядного речення, потрібно...

-         Знання, здобуті на уроці, я зможу застосувати для…

        Робота в групах:                                                                                   

-         Напишіть на листочках, які моральні риси людини український народ вважав найважливішими.

-         Які моральні риси ви хотіли б виховати в собі?

        Заключне слово вчителя:                                       

-         Ось і закінчився наш урок. Ви навчилися розрізняти види складнопідрядних  речень, та найголовніше, на мою думку, ви пізнали народну мудрість, яка навчила вас, як потрібно жити та яким потрібно бути. Сподіваюся, що цей урок вам запам’ятається надовго.

        Підбиття підсумків уроку. Оцінювання відповідей. Короткий коментар до відповідей.                                    

VII. Домашнє завдання:                                              

 вивчити правила підручника. Виписати 9 складнопідрядних речень різних видів.

 Додаткове завдання:  написати міні-твір  „Чому навчає  нас народна мудрість ?”,  використовуючи складнопідрядні речення різних типів.

Тема:В. Сосюра. Патріотичний пафос поезій «Любіть Україну », "Сад".
8 клас українська література.

Мета: продовжити знайомити школярів з творчістю В. Сосюри; зосередити увагу на ідейно-художньому змісті його програмових поезій; проаналізувати образ України, ідею єдності з рідною землею; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до рідної України, її культури, звичаїв, зневажливе ставлення до її загарбників, ворогів.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет В.Сосюри, набір пісень про Україну, тексти творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

                                                         ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

     З’ясування емоційної готовності учнів до уроку («Мої побажання»).

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями

• Дослідить, що сприяло швидкому гартуванню В. Сосюри як особистості,   починаючи з дитинства.
• Під впливом яких обставин поет виявив свій талант?
•  Доведіть, що вся творчість В.Сосюри — зразок вірного служіння народові.

2.Літературна вікторина «Відомий В. Сосюра»

•  Коли і в якій області народився В. Сосюра? (06.01.1898 на Донеччині)
•  За гороскопом В. Сосюра... (Козеріг)
•  Родина, в якій ріс і виховувався майбутній поет. (Шахтарська)
•  Творчістю яких письменників захоплювався В.Сосюра в дитинстві?
• (Т.Г. Шевченка, І. Франка, Лесі Уkpaїнкu, О. Пушкіна, М. Лермонтова)
•  Вік В.Сосюри, коли він розпочав писати поетичні твори. (Чотирнадцятирічним хлопцем)
•  Перші збірки письменника, які принесли йому славу. («Поезії», «Червона зима»)
•  Під час Другої світової війни В.Сосюра — кореспондент газети («За честь Батьківщини»)
•  Збірка поезій письменника, за яку йому була присуджена Державна премія І ступеня. («Щоб сади шуміли»)
•  За що денікінці намагалися розстріляти В.Сосюру? (Як петлюрівця)
•  Автобіографічний роман письменника. (« Третя Рота»)
•  Подія, яка сталася з В.Сосюрою в Одесі у 1920 році. (Прийом до лав бійців Червоної Армії).
•  Найулюбленіший колір Володимира Миколайовича? (І'олубий).

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.  

Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Безліч творів В. Сосюри присвячено патріотичній темі, протягом цілого життя він повсякчас признається в любові та клянеться у вірності рідній землі. Причому образ Вітчизни поступово розростається: від маленької Третьої Роти через степове роздолля Донеччини — до всього українського світу з неодмінними «ясними зорями» й «тихими водами». Саме за незгасну любов до України неповторному Володьці судилося зазнати найбільше прикрощів, але жодні приписи чи й навіть вироки не змусили його відректися від найдорожчого.

ІV.Основний зміст уроку

1.Аналізування вірша В.Сосюри «Любіть Україну» (зі збірки «Щоб сади шуміли» )

1)Виразне й осмислене читання поезії.

2) Історія написання твору.

Поетична спадщина Сосюри багата патріотичними мотивами. Грізне життя фронту давало Сосюрі все новий матеріал. Біль за понівечений Київ народив прекрасні рядки любові до України у жадані години його визволення.

Поет часто потерпав за свої вірші. Йому навіть закидали, що він недруг українського народу. Командній лізі Сталіна — Берії — Кагановича необхідно було вбити в людях саме дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідної країни.

3)Складання паспорту твору.

Назва: «Любіть Україну».

Автор: В.Сосюра.

Рік написання: 1944.

Перша публікація: «Київська правда» та «Літературна газета».

Жанр: громадянська лірика.

Тема: зображення поетичного образу України, її краси, її величі.

Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.

Основна думка: любов до України є єдністю з невід'ємних частин духовності   людини

Римування: перехресне.

Віршований розмір: амфібрахій.

Художні особливості :

риторичне звертання-заклик - «Любіть Україну», яке  загострює увагу читача, і передає емоції автора, і є ідейно-композиційною основою твору;

епітет «солов'їна» - розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови;

епітети: «вишнева Україна», «мова солов'їна», «хмари пурпурові», «весни світлі і щирі» - влучні, точні, викликають цілу симфонію асоціацій: звучання і зміст означуваного ними слова;

метонімія - багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів.

В грому канонад,що розвіяла в прах

Чужинців в зелених мундирах,

В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

До весен і світлих, і щирих.

порівняння –«любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води, між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками», доповнюють поетичний образ рідної землі; порівняння -  «як та купина, що горить — не згора», своєрідний перефраз біблійної неопалимої купини,як символу безсмертя народу, Батьківщини, яких не поневолити фашистам;

метафора - «в просторів солодкому чарі», образно і сконденсовано передає красу отчого краю,його природи;

звернення: до молоді у формі заклику (юначе! дівчино!) до серця кожної людини.

Висновок. Простота художніх засобів і їх довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки — тим ти звеличиш і прославиш своє ім'я, свою Україну у віках.

4) Обговорення змісту вірша.

Бесіда за питаннями:

•  Яке значення має Батьківщина для кожної людини?
•  3 приводу чого В.Сосюра написав свій поетичний твір?
•  Чому письменник вважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і «годину непогоди»?
•  Чим зумовлено те, що письменник, характеризуючи Україну, називає її «вишневою»?
•  Що приваблює автора вірша в Батьківщині? (…Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов'їну)
•  Чим необхідно довести свою любов до рідного краю? (Любіть,Україну всім серцем своїм І всіма своїми ділами)
•  Якою В.Сосюра зображує Україну? Чим вона нагадує людину? (Для нас вона в світа єдина, одна, Як очі її ніжно-карі... Вона у зірках, у вербах вона, І в кожному серця ударі)
•  3 якою метою Україна порівнюється з купиною?
•  Як у вірші згадується воєнне лихоліття? (..В огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі nробивають нам путь до весен і світлих, і щирих)
•  Від чого застерігає автор поезій юнака і дівчину у своему зверненні до них? (Юначе! Хай буде для неї твій сміх і сльози, і все до загину... Не можна любить народів других, Коли ти не любиш Вкраїну!Дівчино!Як небо її голубе, Люби її кожну хвилину... Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну)
•  Чому В.Сосюра акцентує увагу на вічному зв'язку кожної людини з Батьківщиною?
•  Чим вразив нас даний вірш?
•  Назвіть художні засоби, які використав поет, зображуючи Україну. Наведіть приклади з твору.
•  Яким чином ви можете довести свою любов до рідного краю?
•  Висловіть свое припущення стосовно майбутнього України.

5) Образ України.

а. Мікрофон «Які досягнення України ви бачите на сучасному етапі?»

б. Скласти інформаційне гроно до образу України.

                                                   

Україна                                     вишнева

                красива

мова солов’їна

 в світі єдина одна

 очі її ніжно карі

 як та купина, що горить –не згора

               6) Характеристика образу України.

Бесіда за питаннями.

Які слова знаходить поет для змалювання образу рідної землі?

Поет знаходить прості й водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. І чи не найдоказовіший серед аргументів той, що Батьківщина — світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трава, води - джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни.

Що для поета – образ України?

Образ України для поета — це краса її природи і її солов'їна мова, мелодійна, милозвучна,співуча. Це і її духовний потенціал — мова солов'їна, пісня, душа. Це і її люди — працьовиті, невсипущі, бо світяться електровогні, чути зойки гудків. Це і її діти, дівчата- красуні.

2. Ідейно-художній аналіз поетичного твору В.Сосюри «Сад» .

1)Виразне і осмислене читання поезії.

2)Складання паспорту твору.

Назва: «Сад»

Автор: В. Сосюра.

Рік написання: 1928.

Тема: розповідь про ті труднощі, страждання, яких зазнала Україна впродовж історії, про її боротьбу, нескореність.

Ідея: засудження тих, хто поневолював, катував рідний край, возвеличення мужніх борців за волю і процвітання країни.

Основна думка: Це ти той сад, краю мій, Колись порубаний катами!.. Над золотими берегами Ти знов шумиш, такий рясний!..

Віршовий розмір: ямб.

 Жанр: громадянська (патріотична) лірика.

Римування: кільцеве перемежовується з перехресним.

Художні особливості вірша:

 Епітети: «одвічна тюрма» , «криваві стежки» , «Безкраїй розпач» , «музичний буревій», «золоті береги».

Порівняння: «тягли із рук, як сон блідих» ,«мчав, мов рокоти ріки».

Метафори: « плакав чорний крук» ,«не обурювали грати», «струни плакали» ,«спів схвилював серце» ,«сад шумів» ,«сад повстав» ,«сміялись зорі...».

Риторичні оклики: « О, будьте прокляті, кому Назад повернуто обличчя!» ,«Ви ж розумієте,-- віки Не знали ми, чиї ми діти!» ,«Він нам кричав про волі гнів, Щоб ми повстати захотіли!», «І ми здригнули!.. Його рубали, а він ріс!», «На місці зрубаного дуба

Росли нові!..І навіть хмиз Угору дерся!..» ,«Краю мій!» ,«Це ти той сад, о краю мій, Колись порубаний катами!.. Над золотими берегами Ти знов шумиш, такий рясний!..».

3) Опрацювання ідейного змісту.

Бесіда за питаннями:

•  Яких страждань зазнав сад у необхідній для нього час?
•  Що необхідно для повноцінного розквіту саду?
•  Через що, на думку В.Сосюри, наші предки творили собі тюрму власними руками?
•  Чому правдиве слово бралося на штики?
•  Як трапилося так, що в розкішному саду лишились одні пеньки та бур'яни?
•  Що зробили кати з нашим народом? (Kати на струни наші жили Тягли із рук,як сон блідих... І з нас співців собі купили, щоб грати їм на струнах тих)
•  Якою була мрія поневолених? (Ми йшли кривавими стежками, Нам тільки снився волі звук)
•  Про що кричав і плакав чорний крук? (Він нам кричав про волі гнів, щоб ми повстати захотіли!)
•  В чому було призначення нового співця у суспільстві? Яких змін зазнав сад?
•  У зв'язку з чим наш сад повстав і зашумів?
•  Чому сад рубали, а він ріс?
• 3 якою метою В.Сосюра звернувся до рідного краю?
•  Про що свідчить закінчення твору?
•  Чому вчить нас даний твір?

4) Мікрофон. За яких умов сад буде у вас рясним, зважаючи на суспільні події і клімат?

V. Здкріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Любіть Україну!»

1. Віршований розмір вірша:

    а) хорей; б) ямб; в) дактиль; г) амфібрахій.

2. Поезія має форму:

    а) nослання; б) монологу; в) діалогу; г) полілогу.

З. Художній засіб у творі «Любіть Україну!»:

    а) гіпербола; б) анафора; в) антитеза; г) епітет.

4. Уперше вірш був опублікований у:

    а) «Громаді»; б) «Житті і слові»; в) «Літературній газеті»; г) «Новій зорі».

5. Україну В.Сосюра називає: а) могутньою; б) великою; в) радісною; г) вишневою.

6. 3 порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до:

    а) юнака; б) дівчини; в) вихованців дитячого садку; г) тих, хто у скрутний для країни    час зрадив її.

7. «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею». Дані рядки в композиційній будові твору є:

     а) експозицією; б) кульмінацією: в) зав'язкою; г) розв'язкою.

 8. Дерева, які шумлять над ставом:

    а) тополі; б) берези; в) верби; г) клени.

9. Українську мову В.Сосюра називає:

    а) милозвучною; б) солов'їною; в) гучною; г) веселою.

10. Рідна країна горить — не згорає, як та:

      а) зірка: б) райдуга; в) діброва; г) купина.

11. Любити свій край потрібно:

      а) як вишневий сад; б) у годину негоди; в) мов цінну річ; г) не звертаючи уваги на ментальність його народу.

12. Без Батьківщини кожний українець:

      а) сирота; б) вітер у полі; в) порох і дим; г) дорожній пил.

«Сад»

1. Що чинили вороги по відношенню до саду?

    а) Рубали і різали; б) викорінювали і палили; в) нівечили й отруювали; г) плекали і водночас ганьбили.

2. В.Сосюра проклинав тик, хто:

 а) спостерігав за історичними подіями; б) обертався у минуле; в) поєднав теперішне і минуле; г) забув видатних осіб рідного краю.

З. Народ дивився назад і сумував за:

    а) кращими національними традиціями; б) вірою язичників. в) тими, хто заснував Київську Русь; г) минулим.

4. Брати брали за:

     а) підступність і хитрість; б) зрадництво; в) правдиве слово; г) відступництво і зло.

5. У скрутні для країни часи в саду розкішному лишились:

     а) одні пеньки; б) сухе гілля та сміття; в) зів'ялі квіти; г) зруйновані шпаківні.

6. Вороги змушували українців:

     а) обробляти сад; б) грати їм на струнах; в) збирати урожай в саду; г) танцювати гопака і співати веселих пісень.

7. Чорний крук кричав і плакав над:

     а) лісами; б) українським поселенням; в) пошкодженим садом; г) полями.

З. Струни порівнюються з:

     а)політом ворожих куль; б) сонячним промінням; в) жилами; г)волоссям.

9. Українці здригнулись через те, що:

   а) з'явився новий співець, що вдарив у струни по-новомy; б) лилася їх кров за майбутне рідного краю; в) закричав крук над їх головами; г) побачили жорстокість ворога.

 10. Художній засіб, який використав В. Сосюра у рядку: «...і крізь гілля сміялись зорі»:

      а) метафора; б) гіпербола, в) епітет; г) порівняння.

11. Наприкінці твору В. Сосюра звертається до:

      а) ворогів, які полонили українців; б) рідного краю; в) молоді майбутньої України; г) до всіх, кому не байдужа доля Батьківщини.

12. У мирний час сад:

а) розквітнув; б) зашумів; в) зазеленів і сповнився щебетом пташок; г) дав урожай.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюеться 1 бал.

2. Робота в групах.

Картка №1

1. Чому, на ваш погляд, В.Сосюра у творі «Сад» засуджує тих, хто за минулим сумував, «дивився назад»? Відповідь обґрунтуйте.

2. Як ви вважаєте, з якою метою письменник згадує у вірші «Любіть Україну» про роки воєнного лихоліття? Відповідь аргументуйте.

3. Символом безсмертя українського народу у творі В. Сосюри «Любіть Україну» є:

а) мова; б) культура; в) багряні стяги; г) купина

Картка №2

1. Прокоментуйте рядки поезій В. Сосюри «Сад» «Руками власними тюрму Творили ми собі одвічну». Наведіть переконливі аргументи з історії.

2. Дослідіть, у чому виявляється любов письменника до України («Любіть Україну!» ), наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст поезії.

3. Чорний крук кричав українцям (В.Сосюра, «Сад» ) :

а) голосно і збентежено; б) про волю; в) захлинаючись та хвилюючись; г) закликаючи їх на криваву боротьбу.

Картка №3

1. Для чого, на ваш погляд,В.Сосюра у вірші «Любіть Україну!» звертається до молоді? Що він вбачає у цьому заклику-заповіті?

2. Дослідіть, як упродовж твору В.Сосюри «Сад» зазначається про ті труднощі, страждання, приниження, яких зазнали українці. Відповідаючи, посилайтеся на фактичний матеріал.

3. На струнах володарям грали (Сосюра, «Любіть Україну!» ) :

а) раби; б) військові; в) матері синів, що загинули у кривавій битві; г) ті, які їх намагалися прислужить.

VІ. Підсумок уроку

VII. Оголошення результату навчальної діяльності

VІП. Домашнє завдання

Вивчити поезію В. Сосюри «Любіть Україну!», дібрати матеріал про життя і творчість

В. Підпалого.