Аналітичні дані про досвід роботи вчителя української мови і літератури
Пугач Тамари Вікторівни.
Тема досвіду: Шляхи формування
компетентної
особистості на уроках
української мови та літератури.
Ідея досвіду: Формування ключових
компетенцій учнів за
допомогою рефлексій
інших дій. Створення умов для розвитку творчої активності учнів шляхом
запровадження інтерактивних методик, в яких використовуються принципи
рефлексій, партнерство, креативність, неординарність, толерантність.Створення
оптимальних умов для підготовки комунікативно спроможного випускника школи,
формування компетентістно орієнтованої особистості.
Актуальність досвіду: Набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливість
орієнтуватися у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості
здатності швидко реагувати на запити часу.
Науково - теоретична база досвіду. Досвід ґрунтується на роботах І.Г. Єрмакова, Д.О. Пузікова, Р. М. Несен
(компетентністний підхід до навчання) О.І. Помету,
Л.І. Пироженко (інтерактивні технології).
Технологія або алгоритм діяльності. Складовими успішної людини є освіченість, культура. Соціальна адаптація й
творча самореалізація. Саме на формування таких якостей спрямований
компетентнісний підхід до навчання. А цьому сприяють: використання
різноманітних нестандартних форм організації навчально - виховного процесу:
уроки - відкриття, уроки мистецькі салони тощо, які спонукають учнів до
творчості, сприяють умінню спілкуватися . Запровадження інтерактивних
технологій навчання, методу проектів.
Результативність впровадження.
Високий рівень комунікативної компетенції учнів, формування їх творчих
здібностей,розвиток та самореалізація особистості.
Мовна культура
людини - це дзеркало її духовної культури. Найважливішим засобом впливу на
дитину, облагороджування її почуттів, думок, переживань є краса і велич, сила і
виразність рідного слова.
В.О. Сухомлинський.
Школа XXI століття -
школа компетентної, відповідальної людини, а значить -переходу від знанневої до
компетентнісної освіти. Це знайшло відображення у провідних освітянських
документах-Державному стандарті базової і повної середньої освіти.
Оновленому
суспільству потрібні люди, які можуть самостійно мислити, здатні до
самореалізації на основі об'єктивної самооцінки - компетентної особистості.
Компетентнісне
ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, саморегуляції в
різних видах творчої діяльності, уміння об'єктивно вирішувати життєві проблеми.
Працюючи над проблемою підготовки комунікативно спроможного учня, ставлю перед
собою такі завдання: розвиток обдарованості школярів; розвиток
загальнокультурного та загальнофілологічного світогляду учнів; формування
головних для процесу життєтворчості навичок мовнорозумової діяльності;
формування потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні виховання
свідомої особистості з громадською позицією, здатної до толерантності у
спілкуванні, готової до професійного самовизначення, конкретного вибору свого
місця в житті.
Законодавчою основою
для реалізації досвіду є: Закон України «Про Загальну середню освіту» (1999
р.).
Національна доктрина
розвитку освіти. Концепція загально-середньої освіти (12 річна школа).
Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в
навчально - виховний процес.
Складовими успішної
людини є освіченість, культура, соціальна адаптація й творча самореалізація.
Саме на формування таких якостей спрямований компетентнісний підхід у навчанні.
Провідна ідея
проблеми склалася на підставі вивчення досвіду сучасних педагогів з
використанням інтерактивних технологій.
Сучасний урок
літератури дає учням міцні, осмислені літературні знання і необхідні навички;
збагачує їх яскравими, емоційно сприйнятими літературними образами й
уявленнями; допомагає їм правильно усвідомити смисл не тільки прочитаного
твору, але й життєвих явищ, які знайшли в творі відображення і озброює їх
високими критеріями
ідейних, моральних і естетичних оцінок; формує їх світогляд, зміцнює і робить
свідомою їх любов до літератури.
Художня література
як форма образного моделювання життя, засіб вираження національної ментальності
народу вивчається в школі як мистецтво слова, що органічно поєднує думку і
почуття, забезпечує естетичну насолоду читачеві у процесі співпереживання та
сприймання світу, відчуття прекрасного. Вона є важливим чинником формування духовності,
морально-естетичного розвитку особистості.
Тому на своїх уроках
намагаюсь підходити до вивчення української літератури як до системного явища.
Осмислено проникати крізь зовнішню і внутрішню форми слів у смислові надра
художнього матеріалу й адекватно реагувати на нього, одержувати емоційно -
розумове задоволення і робити відповідні й понятійні узагальнення.
Сучасні діти, як
свідчить досвід, читають мало, особливо за власними інтересами, обмежуючись
програмовими творами. Людина, яка мало читає, не тільки погано володіє технікою
читання, вона не вміє слухати, виражати власні думки, що призводить до
особистих проблем, котрі з часом позначаються на професійній діяльності і
впливають на вибір життєвого шляху.
Переді мною як перед
вчителем - філологом неодноразово поставали питання: Як вивчати літературу, аби
читання стало улюбленим заняттям дітей, духовною потребою? Як розвивати
читацькі здібності школяра і його літературно - творчі нахили?
Як домогтися того,
щоб спілкування з художнім твором збагачувало школярів морально, сприяло
розвитку їх емоційно - вольової сфери, художніх переживань, стало частиною їх
духовного, гармонійного життя.
Таким механізмом
формування компетентної особистості на уроках української літератури є комплекс
послідовних етапів:
Проблема - визначення очікуваних
результатів -> Мотивація -
ситуація успіху -> Пошук істини -
дослідження - вивчення - спостереження -> Творче використання знань, умінь, навичок у життєвих ситуаціях
-> Контроль сформованості компетентностей.
Характер запитань і
завдань у розробці уроків спрямований на розвиток особистого та творчого
мислення,інтелектуальних здібностей учнів. В основу діяльності на уроці
покладено демократичну організацію на постійну творчу співпрацю. Діалог вчителя
з учнем,а учня з художнім твором,що створює широкий простір для самостійного
сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва.
Під час виявлення
практичної готовності до уроку пропоную учням:
Гра «Пароль»
Учні стоять біля
своїх парт, а для того,щоб за них сісти, учням необхідно назвати пароль, тобто
важливу інформацію з попередньої теми (кожен учень повідомляє якусь інформацію
з попередньої теми або один учень запитує,а інший відповідає. Якщо відповідь
правильна то сідають на свої місця обидва учня,якщо ні, то запитання переадресовується,
а учень, що не відповів, чекає іншого запитання від іншого учня).
«Сьогодні мій настрій»
Продовжити це
речення,зібравши 2-3 епітета.
«Вільне письмо»
Під час повідомлення
теми і мети уроку учні вільно пишуть все, що вони знають,відчувають,що їх дивує
в темі уроку.
Гра «Парні картки»
Кожний учасник гри
отримує комплект карток,на одних картках записані художні означення,на інших
слова,до яких вони належать . Переможе той, хто швидко і правильно утворить
пари карток.
Метод «Аналіз ситуації»
Для розгляду ситуації, у якій опинились герої твору, визначаємо основні
моменти.
Під час актуалізації знань використовую:
Ігри - змагання.
«Хто швидше». Учасники двох команд розгадують кросворди Гру «Хто найшвидше»:
Під час вивчення
народної думи «Маруся Богуславка» у 8 класі, коли між собою змагаються два
учні,які за одну хвилину повинні дати відповідь на питання.
1. Матеріал, з якого
була побудована темниця, де перебували козаки.
2. Кількість
ув'язнених козаків.
3. Чого не бачили
в'язні у темниці? Відповідь надати користуючись текстом.
4. Як Маруся
називали невільників?
5. Яка субота
згадується у творів?
6. Проклинаючи
Марусю, козаки бажали їй, щоб вона...
7. Час перебування
козаків у неволі.
8. Куди збирався
від'їжджати пан турецький?
9. Яким чином Маруся
хотіла визволити ув'язнених?
10. Для чого Маруся
прийняла віру турецьку?
11. Чого не хотіла
героїня, щоб робили її батьки? Відповідь надати користуючись текстом.
12. Прийнявши віру
турків, героїня...
Літературні диктанти
для повторення життєвого і творчого шляху письменників.
Літературні вікторини:
«Пізнай історичну пісню», «Пізнай поезію Т.Шевченка», «Пізнай поетичний твір
Л.Українки».
Вікторина «Хто з героїв» За
поданою цитатою визначити її приналежність до героїв твору.
Метод «Прес».
Вмотивувати, аргументувати, або спростувати тезу.
Інтелектуальні розминки, конкурси.
Під час вивчення
календарно-обрядових пісень у 6 класі використовую інтерактивну гру «Знайди свою команду».
Три учні виходять до
дошки з аркушами, на яких великими літерами написано: «Епітет», «Порівняння»,
«Метафора». Друга група учнів отримує великі картки з прикладами цих художніх
засобів. За знаком вчителя вони виходять до дошки й займають місце у своїй
команді біля «капітана».
Прийом «Думка - речення», «А я думаю так».
Для формування
читацької культури і компетентності учнів,розвитку їх творчих
здібностей,навичок,самостійного аналізу прочитаного та під час ідейно-художнього
аналізу творів застосовую:
Інформаційні грона.
Наприклад, під час
ідейно - художнього аналізу поезії Т.Шевченка «Думи мої,думи мої...» учні
складають інформаційне гроно «Що означає воля для Т.Шевченка?»
Воля
кожна людина має
свої права
отримування
можливості навчатися
незважаючи на
соціальний стан людини
захист національної
культури
скасування кріпацтва,будь якого гніту
бачити
свій народ щасливим
Прийом « Думка - речення» . Свою думку
про ідейний зміст поезії висловити одним реченням.
«Вільне письмо» -
учні стисло пишуть про те,яким постав в їхній уяві той чи інший письменник,роблять
висновки із прослуханого,осмисленого.
Прийом «Позмагайся з поетом». Спробувати
заримувати рядки строфи,що починаються словами «Я люблю тебе, Україно моя...»
Прийом «Кольоровий настрій».
Передати у кольорі настрій поета. Намалювати
фарбами, олівцями або описати словесно гаму кольорів
у пісні, поезії.
Гра «Останнє слово».
Переможцем у грі стає той, хто останнім назве: героїв - людей твору,
героїв-тварин, географічні назви.
«Ланцюжок запитань». Учні ставлять один одному ланцюжком запитання ,які склали самостійно за
прочитаним твором. Якщо відповіді немає або неправильна,на допомогу приходить
експерт - рятівник(учень,який знає відповідь),щоб не був розірваний ланцюжок.
Під час закріплення
вивченого матеріалу проводжу тестові опитування,мозкові штурми.
Гру «Літературне лото» (наприклад, з'єднати
картки - епітети з віршів поетів.
«Очікувані результати»
Вміння школярів самостійно визначати результати роботи на уроці.
Метод
«Сенкан» розвиває творчу уяву.
Складання сенкану про великого Каменяра.
Франко,Каменяр.
Цілеспрямований,мужній,філософський,видатний.
Боровся,долав,спонукав,пророкував,виховував.
Прагнув волі для обездолених. Борець за краще життя.
Велична постать. Громадянин.
Каменяр.
Гуманний,щирий.
Возвеличував,страждав,кохав.
Жив заради щастя українців.
